Ось і закінчився черговий навчальний рік. В загальноосвітніх закладах  пройшло традиційне свято – Останній дзвоник.

Директор Тутовицької ЗОШ І-ІІІ ст. Ткач ДК. привітав учнів, батків, вчителів  школи зі святом "Останнього дзвоника" і вручив грамоти учням  за різними номінаціями.

Особливо, варто відзначити таку нагороду в номінації "Обличчя школи", яку отримала Хомич Олександра, учениця 8-А класу школи 

НАС ПОКЛИКАВ ДЗВОНИК ОСТАННІЙ

Урочисте дійство відбувається на святково прикрашенному

шкільному майданчику.

Учні усіх клсів, окрім одинадцятикласникі,

шикуються до загальної шкільної лінійки.

Звучить лагідна музика. Під її супровід на майданчик виходять

директор школи, учителі, почесні гості, ведучі свята.

Це дуже  радісне і трішечки сумне свято – Свято останнього дзвоника. Останній дзвоник! Скільки в ньому спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, світлої печалі… Які ніжні почуття охоплюють душу!

Востаннє в стінах рідної школи дзвоник сьогодні продзвенить для наших випускників. Дорогі наші одинадцятикласники. Здається, тільки вчора ми зустрічали на порозі нашої школи таких маленьких, несміливих пташенят з допитливими очима. А съогодні, подивіться: перед нами змужнілі красені-соколи і ніжна, чарівна лебідка, котрі збираються відлітати у вирій такого складного дорослого життя.

Ми віримо, що ви оберете правильний шлях, зумієте подолати усі перешкоди, а згадка про школу залишиться у вас на все життя. Тож хай завжди для вас небо буде високим, а дорога — світлою.Нині свято. I на цьому святі зібралися ваші батьки, учителі, гості і друзі. Всі вони прийшли благословити вас на життєву дорогу і побажати веселих канікул усім учням. Найбільш урочистий і радісний день сьогодні не тільки для наших випускників, а й для їхніх батьків. Адже це вони пройшли з ними слід у слід сімнадцять років життя. Це до них прихиляють голови у хвилини відчаю і невдач, їх чекає щастя бути невіддільними від життєвих успіхів своїх дітей.

Ми трішечки заздрим малечі шкільній,—

В них скільки ще буде цікавих подій!..

Вони нас зібрались вітати неначе?

Говорять, що істина — в слові дитячім.

У кожного із нас був класний керівник,

Найкращий із усіх і справді «класний».

Він зустрічав нас, як дітей своїх,

Щоб кожен день нам видавався найкращим!

Ви – класний керівник, а це вже мудрість,

Адже усякого буває в школі.

Ви – наша радість, ви – висока мудрість,

Ви – світле сяйво у дитячій долі,шановний Іване Дмитровичу!

Вчительці букет підношу я, —

Вам спасибі, вчителько моя,

За безсонні ночі і турботи,

За одвічні вчительські клопоти.

За слова, що піднімають з болю,

За усмішку, за щасливу долю

І за радість щиру пізнання,

За любов і за міцні знання.

Нині свято. I на цьому святі зібралися ваші батьки, учителі, гості і друзі. Всі вони прийшли благословити вас на життєву дорогу і побажати веселих канікул усім учням. Найбільш урочистий і радісний день сьогодні не тільки для наших випускників, а й для їхніх батьків. Адже це вони пройшли з ними слід у слід сімнадцять років життя. Це до них прихиляють голови у хвилини відчаю і невдач, їх чекає щастя бути невіддільними від життєвих успіхів своїх дітей.

Нехай же вас Господь благословить

У світлу путь, на добрії діла

На добру стежку завжди наставляє

Щоб доля в вас щасливою була.

То ж дай вам бог в здоров’ї й щасті жити

На цій землі найти себе в труді

До мрії дотягнутись, долетіти

То сміло в путь, поки ще молоді Дорогі випускники! Здавна так уже заведено в народі, що ту стежину або дорогу, на яку вперше ступає дитина, освячують хлібом і сіллю на вишитому рушнику.Ось і дзвоник останній дзвенить

Як сумна ця прощальна мить.

Всі ви завтра залишите свій клас

І життя вже навчатиме вас.

До побачення, школо.

Більше учнем не будете ви.

Лиш про неї згадаєте ще не раз...

Дорогі вчителі, -

Вам уклін наш низький до землі:

За науку, напутні слова,

Що боліла від нас голова.

Пісні,вірші та випущені в повітря різнокольорові кульки назавжди запам’ятаються випускникам, батькам та почесним гостям свята.